Те що судова система не стоїть осторонь забудовницьких схем доводить багаторічна неможливість вирішення в правовому полі кричущих питань на ринку будівництва.
Повноважень більше ніж достатньо, але обирається шлях в кращому випадку потурання злочинам своєю бездіяльністю чи взагалі відкрите підігравання на користь забудовницького лобі.
Деградацію ситуації легко відслідкувати проаналізувавши рішення судів останніх років. Якщо ще 2013 року було достатньо одного аргументу – існування Водного кодексу та недоторканності прибережних захисних смуг(ПЗС) задля зупинки незаконного будівництва, тепер навпаки – натяк на руйнацію двох бетонних недобудов під час простоїв є вагомою причиною припинення повноважень виконавчого органу всієї країни, ДАБІ.
Бачите різницю? На одній чаші терезів Водний, Земельний кодекси, знищення ПЗС, культурної пам’ятки та рекреаційної зони, а на іншій – гіпотетичні матеріальні збитки злісного порушника законів, забудовника.
Виявляється “тріщинки охоронюваних бетонних монстрів” є головною прерогативою судочинства України, при цьому гектари зруйнованої, понівеченої природної компоненти, що впливає на якість життя тисяч і тисяч містян не варті уваги!!!
Останній приклад ухвали Окружного адмінсуду Києва в вересні 2017 р. перевершив всі очікування цинізму та зневаги до людяності і законів України.
Уявіть собі невідкладність, масштабність нахабства та відверту корупційну природу рішення суду, що відбувається в лічені дні, без обговорення, з перевищенням повноважень однієї людини – судді Євгенія Аблова, що зазіхає на функціонал цілого державного виконавчого органу ДАБІ, скасовуючи приписи та унеможливлюючи його подальшу діяльність. Знаєте з якої причини?! Через вищезгадані “гіпотетичні ТРІЩИНКИ” в бетоні Сонячної Рів’єри!!!
Читаєш Кримінальний кодекс України і розумієш, що стаття 375 “Постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови” чекає на свого героя – #ЄвгенійАблов